Кажуть: «Малі діти – малі проблеми, дорослі діти – проблеми великі». І справді! Пригадуючи, як зростала моя донька — моя рідненька й неперевершена дівчинка, — я дивуюся, наскільки ми, батьки, часто ускладнюємо собі життя у вихованні дітей. Чи це лише особливість нашої родини, чи нам бракувало досвіду, але майже щотижня ми створювали нові випробування. Часом це був «челендж» від супер-мега-експертів, іноді — від порад бабусь або інших батьків. Зокрема, згадую, як молода мама з двору розповідала, що її восьмимісячне немовля вже самостійно ходить на горщик. Ми були шоковані! І, звісно, того ж вечора купили перший горщик, бо як це так, нам рік, а ми ще не чемпіони?

Дорогі батьки, хоч цей текст дещо жартівливий, питання привчання до горщика — справжній виклик для багатьох родин. Тож сьогодні поговоримо про три основні правила, які допоможуть пройти цей шлях легше й зберегти нерви собі та дитині.

Як підготувати дитину до горщика

• Перше правило: дитина починає впевнено проситися на горщик близько двох років. Так, є батьки, які привчають малюків уже в рік чи раніше, але статистика свідчить: фізіологічно й емоційно діти дозрівають до цього процесу саме ближче до двох років. Саме в цьому віці вони краще розуміють сигнали свого організму й можуть контролювати випорожнення. Комусь це вдається раніше, комусь пізніше, але головне — не поспішати й орієнтуватися на готовність малюка. Переконайтеся, що у дитини є необхідні моторні навички, такі як здатність самостійно знімати штани або стійко сидіти. Якщо вона ще не готова, дайте їй час розвинути ці навички.
• Друге правило: горщик — це не місце для ігор. Обирайте простий, зручний і відповідний за віком горщик. Уникайте моделей зі звірятками, звуковими ефектами чи іншими відволікаючими елементами. Ідеальний горщик повинен бути стійким, комфортним, підтримувати спинку малюка й мати гумову основу, щоб не ковзати. Важливо, щоб його конструкція нагадувала дорослий унітаз, адже це допоможе у майбутньому перейти на нього без проблем.
• Третє правило: запасіться терпінням. Часто саме батьківський поспіх і бурхливі емоції через невдачі призводять до стресу в дитини. Негативний досвід формує страх і небажання навчатися. Тож дайте дитині час, спокійно пояснюйте й підтримуйте її, навіть якщо на це піде більше часу, ніж ви очікували.

Як привчити дитину до горщика, якщо вона не хоче сідати

Деякі діти просто не хочуть сідати на горщик. Це може бути викликано страхом, дискомфортом або бажанням зберегти незалежність. Почніть із того, щоб подолати будь-які страхи. Дозвольте дитині спочатку сідати на горщик у одязі, щоб звикнути до нього, або виберіть модель, яка буде стійкою й комфортною.

• Зробіть сидіння на горщику частиною щоденної рутини, навіть якщо спершу дитина не користуватиметься ним за призначенням. Наприклад, запропонуйте їй сісти, поки ви читаєте улюблену казку або співаєте пісню. Це допоможе зробити горщик позитивним і затишним місцем, а не чимось страшним.
• Використовуйте м'які заохочення, щоб мотивувати дитину. Наклейки, невеликі ласощі або додатковий час на гру можуть виявитися ефективними. Проте уникайте покарань або негативного підходу, адже це може лише погіршити ситуацію.
• Найголовніше — бути терплячими й зберігати спокій. Дайте дитині можливість керувати процесом і, якщо вона опирається, спробуйте ще раз пізніше. Примушування може призвести до затягування привчання. І пам’ятайте: кожна дитина унікальна. Якщо вона не готова, не тисніть.

Як привчити дитину до горщика поступово

• Привчання до горщика — це процес, який потребує часу. Зробіть його частиною звичного життя. Нехай дитина бачить, як ви чи старші брати й сестри ходять у туалет, адже діти вчаться через наслідування.
• Підтримуйте малюка в його досягненнях. Навіть якщо спершу успіхи здаються дрібними, кожен крок уперед важливий. Святкуйте кожне досягнення — від простого сидіння на горщику до успішного використання, щоб зберігати у дитини мотивацію.
• Дотримуйтеся постійного розпорядку дня, щоб допомогти дитині зрозуміти, коли час користуватися горщиком, але будьте гнучкими, щоб враховувати її темп.
•  І не бійтеся регресій — це нормальна частина навчання. Не всі діти швидко звикають до горщика, і це цілком нормально. Для декого цей процес може бути поступовим і потребувати більше часу й терпіння. Довготривалий підхід полягає у формуванні звичок і створенні атмосфери довіри.  Заспокойте дитину й не показуйте розчарування.
• Якщо труднощі постійні, варто звернути увагу на можливі причини: страх перед туалетом, медичні проблеми або відсутність готовності. За необхідності проконсультуйтеся з педіатром, щоб отримати рекомендації.

Пам’ятайте, що привчання до горщика — це партнерство. Зберігаючи терпіння й підтримуючи позитивний підхід, ви допоможете дитині досягти успіху, незалежно від того, скільки часу це займе.